Покрокове виготовлення монолітного перекриття:
- Монтаж опалубки.
- Армування конструкції.
- Заливання бетоном.
- Ущільнення та розгладжування бетонної суміші.
Тепер перейдемо до питання про те, як залити плиту перекриття, і зокрема – підготувати опалубку та правильно виконати армування.
Монтаж опалубки
Монтаж монолітного перекриття починається з установки опалубки. Для цього можна орендувати збірно-розбірну конструкцію або виготовити самостійно. Зручніше використовувати готову опалубку, оскільки вона є знімною і поставляється з телескопічними (регульованими по висоті) опорами.
При самостійному виготовленні конструктивні елементи доведеться купувати. Горизонтальний настил можна зробити з листів фанери або OSB завтовшки не менше 20 мм або з дощок обрізів завтовшки 25-35 мм. Також потрібні горизонтальні поздовжні підпори та вертикальні опори – допускається застосовувати швелера, двотаври або товстий брус.
Порядок монтажу опалубки:
- Установка вертикальних опор – телескопічних заводських стійок чи бруса перетином 100-150 мм. Крок між ними має становити в межах 1 м, відстань від стін – 200-300 мм.
- Укладання ригелів чи поздовжніх елементів (швеллер, брус) поверх опорних стійок підтримки горизонтального щита опалубки.
- Укладання горизонтальної опалубки зверху ригелів – при самостійному виготовленні конструкції поверх поздовжніх підпорів потрібно додатково підкласти поперечні, на які і укладатиметься фанера, OSB або інший матеріал. Краї щита повинні упиратися в стіну, не залишаючи проміжків – через них може просочуватися бетон.
- Регулювання висоти вертикальних стійок – горизонтальна опалубка повинна знаходитися на одному рівні з верхнім краєм стіни, що несе.
- Встановлення вертикальних огороджувальних елементів на стінах. При цьому необхідно забезпечити глибину спирання монолітного перекриття на бетонні та цегляні несучі стінові конструкції не менше 120 мм, на газобетонні та з поризованих блоків – на 150 мм.
- Перевірка прямолінійності, вертикального та горизонтального рівня змонтованої опалубки. Поверхню горизонтального щита опалубки можна надіслати плівкою, якщо основа дерев’яна, або змастити автомобільним відпрацюванням. Це полегшить подальший демонтаж конструкцій без пошкодження бетонної основи.
Армування конструкції
Зазвичай для армуючого каркаса використовується арматура перерізом 10-12 мм. Прутки розташовуються в поздовжньому та поперечному напрямку, формуючи сітку з розміром осередків 200 мм. З’єднання стрижнів між собою виконується за допомогою в’язального дроту та спеціального гачка.
Залежно від габаритів прольоту довжини стандартного прутка зазвичай недостатньо для перекриття всього прольоту, тому потрібно з’єднати кілька стрижнів у поздовжньому напрямку – у цьому випадку треба забезпечити нахльост не менше 400 мм для отримання міцної конструкції. При укладанні в опалубку між торцями арматури армуючої сітки та вертикальною огорожею опалубки повинен залишитися зазор 25-30 мм, що забезпечує перекриття сталевих елементів захисним шаром бетону.
Як правило, для армування монолітного перекриття використовується дві сітки: Нижня – на відстані 25-30 мм від нижнього краю майбутньої плити. Для цього під неї підкладаються спеціальні пластикові фіксатори з кроком 500-600 мм у шаховому порядку.
Верхня – на відстані 25–30 мм від верхнього краю бетонної конструкції. Встановлюється на виготовлені з шматків арматури фіксатори «пташки», які прикручуються обома кінцями до нижнього арматурного каркаса з кроком 600 мм. Розміри підставки – нижні полиці 350 мм, висота 125 мм, ширина 200 мм.
Додатково у торцях армуючої сітки фахівці рекомендують встановлювати торцеві фіксатори з кроком 400 мм, які дозволяють посилити місця спирання бетонного перекриття на стіни.
Для рівномірного сприйняття навантажень рознесеними сітками слід використовувати спеціальні з’єднувачі, які кріпляться з кроком 400 мм, а по периметру зони спирання на стіни на відстані 700 мм від них, але з кроком 200 мм.
Заливка бетоном
Перед тим, як залити монолітну плиту перекриття, потрібно ще раз проконтролювати надійність опалубки, очистити її від будівельного сміття та встановити короби для технологічних отворів під інженерні комунікації – димарі, вентиляційні канали тощо.
Після виконання суміші бетоновозом-міксером вона подається в опалубку через спеціальний розподільчий рукав, встановлений на поворотній стрілі автобетононасоса. Бетон розподіляється шарами однакової товщини смугою шириною приблизно 2 м – один робітник керує розтрубом, через який надходить суміш, другий (слід за ним) розрівнює нанесений шар лопатою. Виробляється ущільнення бетонної суміші глибинним вібратором – тривалість близько 30-60 секунд. Поверхня бетону загладжується прасувальницями.
Як уже обговорювалося, бетонування монолітного перекриття бажано виконати за один прийом, щоб виключити наявність робочих швів. Але це не завжди можливе з ряду причин і виникають ситуації, коли потрібно перервати роботи, а конструкція ще не готова. У цьому випадку враховуйте, що робочі шви можна робити лише у місцях неосновного навантаження. На вигляд вони можуть мати вертикальну або горизонтальну (переважно для дуже товстих конструкцій) орієнтацію. Похилі шви не допускається.
Застигання монолітної плити перекриття: доглядаємо за бетоном
Оптимальний температурний діапазон бетонування 15-25 °C. Виробляти заливку в зимовий час не рекомендується, але якщо все ж таки така необхідність виникла, то потрібно передбачити спеціальні заходи, спрямовані на забезпечення набору бетоном необхідної міцності.
До таких процедур відносять електропрогрів, попередній нагрівання суміші при виготовленні і в процесі доставки, додавання до складу протиморозних добавок.
У оптимальних температурних умовах догляд за бетоном полягає в наступному: Укриття залитої конструкції вологоємним матеріалом – підійде плівка, брезент, мішковина. Періодичне зволоження залізобетонного перекриття протягом щонайменше 1 тижня – дозволяє попередити розтріскування внаслідок швидкого випаровування вологи. Виняток будь-яких пересувань монолітною плитою до моменту набору не менше 70 % проектної міцності. В оптимальному температурному режимі 70% проектної міцності бетон набирає через 11-14 днів. Тільки після цього можна виконувати демонтаж опалубки, але краще перестрахуватися та не знімати її протягом 20-28 днів.